Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи»

Розділ І «Вчитель про вчителя»

Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.

Мій класний керівник – Буряк Ольга Василівна. Вона була й залишається для мене якоюсь незвичайною людиною. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька буде знову розповідати щось цікаве й захоплююче. Вона була і вимогливою, і люблячою водночас. Ми всі для неї були і найкращими, і найрозумнішими, вона кожного з нас любила й любить зокрема, а не всіх загалом.

Я навчалась в п’ятому класі в «дорослій» школі. Тут усе по-іншому, але я продовжувала приходити після уроків до Ольги Василівни й розповідати про свої успіхи. І скільки б років не минуло, я пам’ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності

«У нашому житті є дуже багато вчителів, та класний керівник і вчитель математики для нас є найдорожчою».

Ця людина не лише прищепила мені любов до математики, а й допомогла зрозуміти, що в цьому житті є справді важливим.

Стільки спогадів! Ніжні почуття охоплюють душу! Наче зовсім недавно ви зустріли збентежених 5-класників і подумали: «Що я буду з такими малими дітьми робити?»

А ви нам так сподобались , ви зачарували нас своїм першим поглядом. Ваші уроки математики були цікаві по-своєму. Ви знали як зацікавити нас до вивчення нової теми

І саме тоді я пообіцяла собі що стану вчителем математики, бо я мала з кого брати приклад у всьому!

Але закрутило, завертіло, день за днем, справа за справою… Пам’ятаю ваші перші уроки, виховні години, свята. Ви навчали не лише вчитися, а й тримати в руках віник, щоб підмести в класі або біля школи. Згадую, як важко було організувати перші вечори, на яких хлопчики хотіли більше бігати, а не танцювати. Пам’ятаю походи в ліс, поїздки рідним краєм. А ще були різноманітні предметні тижні, лінійки, змагання, акції, зустрічі з талановитими людьми.

Кожен з нас – це унікальна, неповторна особистість. Кожен з нас здатний відстояти свою думку і витримати будь-які випробування для досягнення успіху. Будьте гідними людської поваги та радуйте нас і батьків своїми досягненнями! У добру путь! Нехай вам щастить! Ці ваші слова запам’ятались мені і до сьогодні.

Доземно вклоняємося вам Ольга Василівна дорога, за вашу любов і ніжність, витримку і наснагу, чесне справедливе слово та мудру пораду. Пам’ятайте своїх учителів, шануймо їх та молімось за них, адже вони доклали стільки душевних сил, енергії, знань та умінь, щоб виростити і виховати нас справжніми людьми.

Ольга Зензюк,
вчитель математики ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»