Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи»

Розділ І «Вчитель про вчителя»

Золотий ключик…

Одного похмурого, осіннього ранку до класу зайшла вчителька. Це була молода, красива дівчина, новопризначена вчителька першого класу в Самаківській школі-сад, у далекому 1993 році – Николайчук Віра Власівна. Вчителька завжди приходила до школи зранку, поки учнів ще майже не було. Цього разу була вже в класі Я! У руках у неї сумка, пакет із зошитами, пакет з спортивним костюмом… і Буратіно! Великий, справжній Буратіно! Я затамувавши подих «провалилася» в казку, «проковтнула» привітання, а в класі засяяло сонце!

Вчителька привіталась і обережно поставила «паперового гостя» у куточку на стілець. У руках у нього був великий конверт та Золотий ключик. Згодом ми, цікаві першокласники, почули, що Буратіно має уважно спостерігати за нами, слухати наші відповіді і тільки вчительці на вушко шептатиме оцінки, які ми отримували за урок. Це було справді казково…кожен день, кожен урок, кожну хвилину я думала як оцінить мене казковий герой, старалась, щоб моя учителька почула для мене «5».

Все було «5», «5», «5» а щастю не було меж… Ховалось щастя і за чарівною посмішкою Віри Власівни. Одного разу я попросила дозволу у «класної мами» сказати щось на вушко Буратіно, отримавши дозвіл, я йому шепнула: «Хочу бути вчителькою!» бо здавалось, що тільки вчителька має право користуватись Золотим ключиком знань.

Дякуючи своїй найкращій вчительці я користуючись «золотим ключиком», намагаюсь давати діткам знання, уміння, навички. Я щасливий Вчитель, бо у мене є ідеальний Вчитель! Адже Ваш задум, щодо методу оцінювання та мотивації учнів до навчання реалізував себе у моєму житті.

Зі святом Вас, шановна Віро Власівно та щирі вітання усьому педагогічному колективу Самаківської гімназії. Доброго здоров’я, злагоди в родинах, миру в Україні та вічної вчительської любові в серцях!

Михайлина Кузик,
заступниця директора з ВР ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»