Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи»

Розділ І «Вчитель… про вчителя»

Бобик Марія Парфеніївна – Учитель великого серця

Учитель! Як гордо й велично звучить це слово! Але яка самовіддана й невтомна праця криється в його смислі! Навчити, виховати, почути кожну дитину, зрозуміти її, розкрити творчий потенціал – це невеликий перелік тих завдань, які стоять перед педагогом.

Мабуть, у кожного з нас у душі пломеніють теплі спогади про шкільні роки та вчителя, який залишив помітний слід у житті. Для мене такою людиною стала вчителька географії, класний керівник Бобик Марія Парфеніївна. Пригадую, як уперше ми, п’ятикласники, переступили поріг Клішковецької середньої школи, а вона пригорнула нас, малих, і повела в незвідану подорож стежинами шкільного життя.

Пам’ятаю, як із нетерпінням чекала уроків географії, бо переносили вони в незвичайні країни, де йдуть апельсинові дощі, вивергаються вулкани, живуть дивні тварини. Подобалося дізнаватися про різні континенти, природні ресурси планети, культуру інших народів. Учителька вміла складні явища зробити доступними та цікавими.

Як класний керівник Марія Парфеніївна організовувала цікаві позакласні заходи: КВК, тематичні вечори, змагання, новорічні свята… А як можна не згадати екскурсії, туристичні змагання, походи в Карпати?!

Марія Парфеніївна – це приклад толерантності, уважності, чуйності, справедливості, педагогічного такту. Дружні стосунки, які панували в класі, взаємодопомога, підтримка, повага одне до одного – це саме її заслуга. Вона була надійною опорою й класною мамою.

Пройшли роки, але, як і колись, радію кожній зустрічі з Марією Парфеніївною, бо можу поділитися своїми проблемами та успіхами, почути слова підтримки, розповісти про однокласників, розпитати про її справи.

Дякую, Маріє Парфеніївно, за знання, мудрість, людяність та доброту. Нехай Бог дарує здоров’я та многії літа!

Світлана Войт,
учитель ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»