Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи»
Розділ І «Вчитель про вчителя»
Усе хороше починається з любові
Учитель! Яке велике значення має для кожного з нас це слово! Це і друг, і мудрий порадник, і вірний наставник. Це людина, котра вкладає в кожного з нас частинку свого щирого та доброго серця.
Напевно, кожен із нас пам’ятає свою першу вчительку: уста, що промовляли до нас мудрістю; руки, що хорошими оцінками направляли нас до знань, та очі, що вселяли надію на гарне майбутнє. Ким би ми не стали, і куди б не закинула доля – завжди від серця й до серця тягнуться невидимі ниточки спогадів про своїх вчителів.
Паша Василівна навчала виразно читати, красиво декламувати вірші, старанно писати. Скільки разів вона змушувала мене переписувати, намагаючись виробити гарну каліграфію! Нас, «своїх діток», вона завжди називала «зірочками», хвалила і заохочувала
Моя перша вчителька Лазар Паша Василівна – учитель початкових класів Шировецької середньої школи. Вона навчила шанувати батьків, любити природу, піклуватися про братів наших менших. Паша Василівна навчала виразно читати, красиво декламувати вірші, старанно писати. Скільки разів вона змушувала мене переписувати, намагаючись виробити гарну каліграфію! Нас, «своїх діток», вона завжди називала «зірочками», хвалила і заохочувала.
Особливо запам’яталися осінні дні, коли Паша Василівна приносила до школи великі спілі кавуни. А ми, малі, чекали з нетерпінням перерви, щоб смакувати великими соковитими ягодами.
Особливо запам’яталися осінні дні, коли Паша Василівна приносила до школи великі спілі кавуни. А ми, малі, чекали з нетерпінням перерви, щоб смакувати великими соковитими ягодами
Моя перша вчителька була унікальною людиною, адже вона єдина ставила з дітьми лялькові вистави. За довгі роки педагогічної праці Паша Василівна вивела у світ багатьох людей. Далеко простягаються їхні життєві шляхи, але всі вони починалися від стежини, що вела до школи. Саме Паша Василівна привила мені любов до професії вчителя.
Розумна, завжди усміхнена, щира, справедлива — саме такою я запам’ятаю свою першу вчительку. Напевно, перерахувати все, чому вона нас навчила, неможливо. Лише людина з добрим серцем здатна полюбити маленьких першокласників, наче рідних дітей.
Паша Василівна ніколи не відмовляла у допомозі, підтримувала. А головне – вірила в в наші сили. Вона була вимогливою, але водночас люблячою, навчила мислити, старанно виконувати завдання, а головне – мріяти та вірити у світле майбутнє.
Щиро дякую моя дорога вчителько. Хоч Ви вже пішли у засвіти, але у моїй пам’яті назавжди залишитися «другою мамою».
Людмила Бучача, заступник директора з НВР ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»
Людмила Бучача,
заступник директора з НВР ОЗО «Клішковецький ЗЗСО І-ІІІ ст.»
