Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Усе найкраще починається з любові. Серед учителів є такі, від спілкування з якими отримуєш особливу радість, бо вони багаті душею. До них належить Музика Ніна Василівна – людина щирого серця, мудра й тактовна, чудовий педагог, справжній професіонал своєї справи, досвідчений учитель біології та трудового навчання. Ніна Василівна – творчий натхненник дитячих доль, справжній майстер своєї справи, учитель вищої категорії, вчитель – методист. За творчу наснагу, вимогливість та результативність у роботі їй присвоїли звання «Відмінник освіти України». Педагогічним кредом Ніни Василівни стало плекати в дитячих душах любов до ближнього й навколишнього середовища. Народилася Ніна Василівна морозного, лютневого дня, мабуть, це й позначилося на характері та виборі життєвого шляху: у всьому шукати сонячний бік,…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Усі стежки – від шкільного порога. Початок кожної професії у майбутньому житті починається зі школи. Ключ до всіх духовних багатств світу – у нього, шкільного наставника. Професія вчитель у всі часи була й залишається найпочеснішою. Уміння передавати свої знання – це талант. Мені пощастило в житті, бо навчалася в школі, де давали знання досвідчені, розумні, талановиті педагоги. Та серед них була та, уроками якої я захоплювалася, чекала їх із нетерпінням. Мій учитель, моя мама – Балук Галина Василівна. Народилася вона в мальовничому селі, у багатодітній родині. Була найстаршою та завжди допомагала своїм братам та сестричкам. Саме тому обрала професію педагога. Закінчивши Чернівецький державний університет, була направлена на роботу в Шировецьку середню школу.…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Долею кожній людині судилося стати учнем, трудівником, учителем і просто громадянином суспільства, у якому він живе. Кожному з нас довелося пройти свою школу життя і мати своїх учителів, які стали добрими, вірними друзями, наставниками, прикладами для наслідування. Безперечно, ми пам’ятаємо всіх своїх учителів і щиро вдячні їм за науку. Їх вміння, майстерність, мудрість, знання впливають на обрання нами майбутньої професії. Якщо б не було Вчителів, ми б залишилися без крил, не злітали б у небо, адже саме їхніми зусиллями виростають у нас ці крила. Саме вони висівають у наших серцях розумне, добре і вічне. І наш обов’язок – бути вдячними їм за це. Мені надзвичайно пощастило здобувати міцні знання з української мови…

Довготривалий проект для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ l «Вчитель про вчителя» Немає такої шанованої людини у світі, звичайно, після матері й батька, як перша вчителька. Вічний ідеал,кумир, приклад. Хочемо ми того чи ні, образ першої вчительки закарбований у наше серце. І крізь роки спогади про перші шкільні роки залишаються яскравими та зворушливими. Напередодні Дня працівників освіти, мені хочеться поринути в дитинство. Той чарівний світ повʼязаний із незабутніми спогадами про мою першу вчительку, дорогу для мене людину – Боштан Євдокію Федорівну. Учительство – це її життєва стежина. Вибрала вона її, мабуть, з волі Всевишнього. Ішла цією стежиною не сама, а вела за собою багато крихіток – «юних рослин раю». Євдокія Федорівна навчила нас вчитися, спілкуватися з природою, книгою, людьми. Пробуджувала в серцях своїх маленьких…

Довготривалий проект для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ l «Вчитель про вчителя» Вчитель – це не професія, це покликання. Скільки мудрого, вічного, щирого у цьому слові. Саме ця професія одна з найшанованіших, найпочесніших та найвідповідальніших професій. Сьогодні мені, будучи вчителем, хочеться поринути у дитинство. У ті щасливі дні, коли я, у 2008 р. ще тільки-но переступила поріг школи. Той чарівний світ дитинства пов’язаний з незабутніми спогадами про мою першу вчительку, дорогу для мене людину – Галичанську Сніжану Степанівну. Вона-досвідчений педагог, яка не тільки вчила, а й виховувала у своїх учнів чуйність, людяність, доброту. Завжди підтримувала нас: знаходила влучне слово, її очі випромінювали стільки тепла, що наші маленькі серця наповнювались радістю – і смутку, як не було. Сніжана Степанівна була для нас другою мамою та…

Довготривалий проект для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ l «Вчитель про вчителя» У кожного з нас в пам’яті своя шкільна стежина. Проходять роки, і вона стає великою дорогою довжиною в життя. І дуже важливо, хто йде поряд, хто відкриває людині вікно в цей дивовижний світ. Які ж почуття переповнюють дитячі, щирі душі, коли вони чекають свого вчителя: страх чи цікавість, захоплення чи невпевненість?!... Та коли до класу входила Морару Євгенія Тимофіївна, щира і людяна, зникали дитячі хвилювання, з’являлися у дитячих очах цікавість, впевненість і довіра до педагога. Євгенія Тимофіївна була вчителем математики. Це людина, яка дуже серйозно ставилася до викладання свого предмета. Вона цілком присвячувала себе роботі, віддавала душевні сили, всю свою теплоту. Детально і цікаво пояснювала кожну тему, а ми з цікавістю слухали…

В незалежній Україні день освітянина офіційно почали відзначати в 1994 році після того, як 11 вересня було видано Указ Президента України «Про День працівників освіти». Та ще задовго до цього дня працівники педагогічної сфери отримували почесті та вшановування як у світі, так і в самій Україні. 5 жовтня – офіційна дата Міжнародного Дня вчителя. Саме цього дня в далекому 1966 році, в Парижі відбулася Спеціальна міжурядова конференція, на якій були розглянуті питання щодо статусу вчителів. На конференції було прийнято важливий документ, який увібрав до себе перелік постанов про підвищення статусу педагогів в інтересах якісної освіти. Вперше Всесвітній день вчителя відзначався 5 жовтня 1994-го року. До цього святкування приєдналося понад 100 країн по всьому світу, серед яких Бельгія, Канада, Хорватія, Естонія, Німеччина, Грузія, Японія, Литва, Молдова,…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ І «Вчитель про вчителя» Моя найдорожча і найулюбленіша вчителька. Шлях вчителя молодших класів обирають люди з великим і люблячим серцем, відкритою і щирою душею. Адже вони несуть відповідальність за дитячі долі, які вперше переступають поріг невідомого шкільного життя. Попова Лідія Григорівна, моя свекруха, моя наставниця, друга мама. Саме вона десяткам маленьких клішківчан відкрила світ літер та цифр. Вона з тих, хто засівав зерна розумного, доброго, вічного. Ступаючи на шкільний поріг дарувала кожному учневі велику любов і турботу. Ліда Григорівна не йшла на роботу, а завжди поспішала до дітей! Народилася на Черкащині в селі Полствин. У дитинстві пережила німецьку окупацію. Після війни у 1947 році разом з старшою сестрою Галиною Григорівною приїхали в Клішківці. Закінчила педагогічне училище.…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ І «Вчитель про вчителя» Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам'ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям. Мій класний керівник – Буряк Ольга Василівна. Вона була й залишається для мене якоюсь незвичайною людиною.…

Екскурсії у колі однокласників для учнів здаються великими пригодами, спогади про які, разом зі світлинами, залишаться на все життя, адже в них проявляється дитинство, юність, перші симпатії, справжня дружба та можливість почути та побачити щось цікаве та нове. Саме тому, учні 9-Б класу організували поїздку до маленького Парижу, адже саме таку назву отримало місто Чернівці. Розпочалася екскурсія природничим музеєм Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Цікаво, що він – одних із найстаріших вузівських музеїв в Україні, оскільки зоологічні та геолого-палеонтологічні колекції почали збиратися з 1876 р. (через рік після заснування Чернівецького університету). Колекції зоологічного відділу музею мають наукове, історичне і культурне значення, вони віднесені до наукових об’єктів, що становлять національне надбання. До унікальних експонатів належить 18855 екз. тварин, серед яких більшість мають історичну цінність. Учні…