З 30 вересня по 1 жовтня відбувся обласний семінар «Наукова STEM – школа для вчителів біології» на базі Чернівецького багатопрофільного ліцею №11 «Престиж». Тематика семінару «Методика та організація навчально-дослідницької діяльності учнів з біології в констекті STEM – підходу в освіті». В семінарі взяли активну участь вчителі "ОЗО Клішковецького ЗЗСО I-III ступенів» - Боцько Дарʼя Йосипівна, Дуб Наталя Григорівна та Пернай Віта Віталіївна, які мали можливість бути присутніми на лекціях та взяти активну участь у виконанні практичних робіт. Під час практичних робіт педагоги виконували досліди самостійно. Проведені досліди були незвичні та цікаві, адже вчителі мали можливість ознайомитися: з методами виділення пластидних пігментів з листка; з омиленням хлорофілу лугом; з методами проведення фітоценотичних досліджень; з мобільними додатками  за допомогою яких можна визначити рослини. Семінар був цікавий та змістовний, Семінар проводила Білик Жанна Іванівна – старший науковий співробітник Національного центру «Мала академія наук України», авторка 90 наукових праць, серед яких 5 статей внесено до наукометричної бази Scopus, 1 посібник (у співавторстві) для вчителів, програми спецкурсів «Фізіологія рослин»для учнів. Дякуємо організаторам за цікавий та змістовний семінар.

29–30 вересня минає 82 роковини, від трагедії у Бабиному Яру. Під Києвом були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. Усього упродовж 1941–1943 років, за підрахунками українських істориків, тут було знищено близько 150 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. В Україні існує дата вшанування пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня. Цього дня у нашій школі було проведено урок-пам’яті, приурочений до річниці трагічних подій в Бабиному Яру. Вчитель історії – Людмила Бучача ознайомила семикласників з тими трагічними днями в історії нашої держави. Лунали сумні мелодії Шостаковича, змінювали один одного жахітливі кадри кінохроніки. Читці декламували вірші про Бабин Яр. Особливо вразив присутніх «поетичний привіт», переданий з тих далеких часів Оленою Телігою, яка була розстріляна в цьому жахливому місці.

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I «Вчитель про вчителя» МЕЛЬНИК КАТЕРИНА ПИЛИПІВНА: УЧИТЕЛЬ ДЛЯ ШКОЛИ, ЩО СОНЦЕ ДЛЯ ВСЕСВІТУ У житті кожного з нас є ті люди, які дорогі нам завжди. І якщо навіть їх не стало поруч, то спогади повертають нас у ті чудові дні, в які вони робили нас щасливими. Кожного дня, йдучи по вулиці Шкільній, а нині Д. Карвацького, вдихаючи весною пʼянкі запахи бузку, що росте вздовж подвірʼя Бабиних, пригадую, що два з лишнім десятка років тому тут щоразу я віталася, вела розмову з найдорожчою моєю першою вчителькою Катериною Пилипівною Мельник. Струнка та вродлива, жартівлива та доброзичлива сільська вчителька була душею Клішковецької середньої школи. І мені випало щастя стати її ученицею. Гордість осявала мене, бо ж і у мого татуся Катерина Пилипівна була першою вчителькою, і для молодшої сестрички Мілочки відкрила світ шкільного життя. Близько чотири десятки років наша Катерина Пилипівна протоптувала свою учительську стежину до корпусу, що називали у селі «Старий цвинтар», і в дощ, і в снігопад, і в спеку, і в холод її зігрівали люблячі серця маленьких школяриків. А її…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I «Вчитель про вчителя» Першим ученим у житті кожної людини є вчитель. Прекрасна професія! Це ж бо він, учитель, повів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудростей шкільних предметів, а й найскладнішої з наук – бути людиною. Це справді благородна мета - сьогодні працювати для майбутнього, сіяти зерна доброго, світлого, щоб зійшли вони в душах молодого покоління. Пригадую 1999 рік, коли ми вперше переступили поріг Клішковецької гімназії. Із нетерпінням і тривогою чекали нових знайомств з учителями та предметами. Добра, справедлива, уважна – такою ми, малі п’ятикласники, побачили вчительку математики Музику Людмилу Дмитрівну. Її уроки завжди були цікавими, змістовними та зрозумілими. Людмила Дмитрівна прищепила любов до математики, уміла доступно пояснити матеріал. Вона завжди підтримувала й підбадьорювала, ніколи не відмовляла в допомозі. Проводила з нами різні виховні заходи, години спілкування. Учителька стала для мене другом, я назавжди запам’ятала її посмішку й ласкавий погляд. Нині Людмила Дмитрівна – заступник директора з навчально-виховної роботи, керівник міжшкільної спільноти вчителів математики, а також викладач секції «Математика» в Буковинській…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ І «Вчитель про вчителя» Серед величезної кількості професій вчительська посідає особливе місце: вона початок усіх професій. Учитель – фахівець, для якого внутрішня доброта є необхідною умовою професійного успіху. Добро, посіяне вчителем, примножується новими поколіннями, стає вічною істиною, переростає з мудрості конкретних людей у мудрість народу. Напевно, кожна людина у своєму житті проходить через серце вчителя. І всі колишні учні, зіставляючи в пам'яті епізоди шкільного життя, безсумнівно, захоплюються глибокими знаннями свого педагога, його високими моральними якостями, які, ймовірно узяв собі у приклад. Для мене такою людиною став учитель фізичної культури Харицький Сергій Вікторович. Пригадаю ті перші уроки, на які ми йшли з великим задоволенням. Пам’ятаю, як із нетерпінням чекали фізичної культури. Це був найулюбленіший наш предмет, якого ми дуже чекали. Постійні змагання, походи, тренування – усе це залишилося приємним спогадом. Сергій Вікторович – це зразок вчителя, з якого мають брати приклад, як учні-вихованці, так і колеги. Відповідальність, уважність, толерантність, справедливість – це все про нього. Саме таких рис він навчав нас, коли були однією командою на змаганнях. Уже промайнуло багато років і…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель... про вчителя» Моя найдорожча та найулюбленіша вчителька Одного світлого осіннього дня, далекого 1973 року, до 6-го класу зайшла молода, скромна, дуже симпатична дівчина. Це була новопризначений вчитель математики Малинецької восьмирічної школи Залевська Марія Василівна. Одразу після закінчення Чернівецького державного університету, Марія Василівна пов’язала своє життя з вчителюванням. Вона одразу приросла серцем і душею до улюбленої справи. Марія Василівна принесла в наше шкільне життя щиру посмішку, чуйне серце, невичерпне добро і багато-багато світла. Вона нас навчила правильно записувати математичні терміни, висловлювати власну думку... Марія Василівна раділа, коли з наших дитячих уст звучали правильні розв’язки рівнянь та задач, теореми та гіпотези. Завдяки їй перед нами, учнями, відкривався світ чисел та цифр. Ми любили Марію Василівну за її людяність та простоту, за добре серце та теплоту. У пам’яті багато спогадів... За 48 педагогічних років Марія Василівна виховала не одне покоління. За плечима багато прожитого і пережитого, побаченого і почутого. За роки свого вчителювання Марія Василівна отримала безліч нагород. Вона вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України, нагороджена подякою від колишнього прем’єр-міністра Миколи…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Все починається змалечку: любов до батьків, до природи, до Батьківщини, до роботи і, навіть, до життя. Але любов до навчання – починається зі школи: з першого дзвоника, з вчителя, який тобі сподобався, з його підтримки, з його пояснень та вчительських добрих очей. І це все стимулює та захоплює учнів, адже вчитель – це наш керманич, наставник, провідник у життя, який слідкував за тим, щоб ми не заблукали або раптом не впали, щоб ми «знайшли себе» та здобули омріяну професію. Василь Сухомлинський писав: «Величезна виховна сила школи народжується там, де в людини, перед якою тільки відкривається життя, є улюблений учитель». Саме таким улюбленим учителем – є, був та буде, в моїй пам’яті та пам’яті моїх однокласників – Шевчук Іван Петрович. Дуже сумно та боляче усвідомлювати, що він відійшов у вічність. Завдяки своїй мудрості, справедливості, урівноваженості Іван Петрович був справжнім педагогом, гарним викладачем, незамінним наставником, ерудованим керманичем Зарожанської середньої школи. Народився Іван Петрович у 1934 році в селі Ширівці Хотинського району. На той час територія знаходилася під окупацією Румунії.…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Усе найкраще починається з любові. Серед учителів є такі, від спілкування з якими отримуєш особливу радість, бо вони багаті душею. До них належить Музика Ніна Василівна – людина щирого серця, мудра й тактовна, чудовий педагог, справжній професіонал своєї справи, досвідчений учитель біології та трудового навчання. Ніна Василівна – творчий натхненник дитячих доль, справжній майстер своєї справи, учитель вищої категорії, вчитель – методист. За творчу наснагу, вимогливість та результативність у роботі їй присвоїли звання «Відмінник освіти України». Педагогічним кредом Ніни Василівни стало плекати в дитячих душах любов до ближнього й навколишнього середовища. Народилася Ніна Василівна морозного, лютневого дня, мабуть, це й позначилося на характері та виборі життєвого шляху: у всьому шукати сонячний бік, розтоплювати лід байдужості і ніколи не відступати перед труднощами. Усьому цьому завдячує родині, вірі в людей та маминій працьовитості, батьковій відповідальності та вимогливості. Після закінчення 8 класу Клішковецької середньої школи вступила до Камянець-Подільського кооперативного училища, де оволоділа швейною справою і в 16 років почала працювати у швейній майстерні Клішковецького сільпо, де наставником була Луценко Юлія…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Усі стежки – від шкільного порога. Початок кожної професії у майбутньому житті починається зі школи. Ключ до всіх духовних багатств світу – у нього, шкільного наставника. Професія вчитель у всі часи була й залишається найпочеснішою. Уміння передавати свої знання – це талант. Мені пощастило в житті, бо навчалася в школі, де давали знання досвідчені, розумні, талановиті педагоги. Та серед них була та, уроками якої я захоплювалася, чекала їх із нетерпінням. Мій учитель, моя мама – Балук Галина Василівна. Народилася вона в мальовничому селі, у багатодітній родині. Була найстаршою та завжди допомагала своїм братам та сестричкам. Саме тому обрала професію педагога. Закінчивши Чернівецький державний університет, була направлена на роботу в Шировецьку середню школу. Учитель англійської мови, творча особистість, людина, яка любить усіх і все, що її оточує. Ніжна посмішка та душевне тепло, ласкаві очі постійно зігрівали й підтримували вихованців, які на перервах оточували свого улюбленого вчителя. Вона була рівна з учнями, майже ніколи не підвищувала голосу. Проте навіть тихе зауваження викликало сором, і кожен учень намагався виконувати завдання…

Довготривалий проєкт для педагогічних працівників «Історія моєї школи» Розділ I. «Вчитель про вчителя» Долею кожній людині судилося стати учнем, трудівником, учителем і просто громадянином суспільства, у якому він живе. Кожному з нас довелося пройти свою школу життя і мати своїх учителів, які стали добрими, вірними друзями, наставниками, прикладами для наслідування. Безперечно, ми пам’ятаємо всіх своїх учителів і щиро вдячні їм за науку. Їх вміння, майстерність, мудрість, знання впливають на обрання нами майбутньої професії. Якщо б не було Вчителів, ми б залишилися без крил, не злітали б у небо, адже саме їхніми зусиллями виростають у нас ці крила. Саме вони висівають у наших серцях розумне, добре і вічне. І наш обов’язок – бути вдячними їм за це. Мені надзвичайно пощастило здобувати міцні знання з української мови та літератури у вчителя, яка прищепила в мені любов до рідного слова, ділилася безцінними знаннями, досвідом роботи, навчила мене сумлінно працювати – Мельник Валентина Павлівна. Пригадую, коли вперше познайомилася з нею. Я була одинадцятикласницею. Вибір майбутньої професії і складання ЗНО – ці питання найбільше хвилювали мене. Завдяки Валентині Павлівні я успішно склала іспит з української…